винний — [ви/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і … Орфоепічний словник української мови
винний — (який учинив що н. зле, скоїв злочин; який є причиною чого н.), винен, винуватий, провинний Див. тж. винуватець 2) … Словник синонімів української мови
винний — 1 прикметник який провинився; який має борг винний 2 прикметник від: вино … Орфографічний словник української мови
кисло-солодкий — а, е. Який має кислуватий і солодкуватий смак; винний (див. винний II 2)) … Український тлумачний словник
повинен — пови/нний, а, е. 1) присудк. сл., з інфін. Уживається як член складеного присудка в сполученні з допоміжним дієсл. бути чи без нього: а) для вираження значення: який має своїм обов язком, зобов язаний щось робити, мати яку небудь якість,… … Український тлумачний словник
РУССКИЙ УКАЗАТЕЛЬ СТАТЕЙ — Абант Άβας Danaus Абанты Άβαντες Абарис Άβαρις Абдера Abdera Абдулонома Абдул Abdulonymus Абелла Abella Абеллинум Abellinum Абеона Abeona Абидос или Абид… … Реальный словарь классических древностей
Украинская автокефальная православная церковь каноническая — Не следует путать с Украинская автокефальная православная церковь. Проверить нейтральность. На странице обсуждения должны быть подробности. Украинская Автокефальная Правос … Википедия
Винния — ? Винния Винния американская Научная классификация Царство … Википедия
алкоголь — ю, ч. 1) Винний спирт. || розм. Про горілку і взагалі спиртні напої. 2) хім. Узагальнена назва одноатомних спиртів … Український тлумачний словник
безвинний — а, е. Не винний ні в чому; безневинний. || у знач. ім. безви/нний, ного, ч.; безви/нна, ної, ж. Про ні в чому не винну людину … Український тлумачний словник
